Рефлюкс і грижа стравохідного отвору діафрагми: симптоми, діагностика та лікування

Печіння за грудниною, гіркий чи кислий присмак у роті та посилення скарг у положенні лежачи належать до найчастіших скарг з боку травлення. Багато хто називає це печією і роками обходиться ліками. У цій статті пояснюється, що таке рефлюкс, як він повʼязаний із грижею стравохідного отвору діафрагми, навіщо проводяться ті чи інші дослідження і коли йдеться про операцію.

Що таке рефлюкс?

Між стравоходом і шлунком розташована зона, яка скорочується та розслаблюється, працюючи як односторонній клапан (нижній стравохідний сфінктер). Коли вона розслаблюється надто часто або надовго, вміст шлунка потрапляє назад до стравоходу. Шлунок стійкий до власної кислоти, слизова стравоходу — ні. Саме в цій різниці джерело скарг.

Епізодичне закидання буває в усіх. Якщо скарги повторюються частіше ніж двічі на тиждень, погіршують якість життя або пошкоджують стравохід, говорять про гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.

Що таке грижа стравохідного отвору діафрагми?

Стравохід проходить із грудної порожнини до черевної через отвір у діафрагмі, який називається хіатус. При розширенні цього отвору верхня частина шлунка зміщується вгору, до грудної порожнини. Це і є хіатальна грижа.

Грижа сприяє рефлюксу двома шляхами: втрачається стискальна підтримка ніжок діафрагми і порушується природний кут між шлунком і стравоходом. Тому за наявності грижі рефлюкс буває частішим і стійкішим.

Грижі розрізняють за типами. Найчастіша — ковзна грижа I типу, у клінічній картині зазвичай переважає рефлюкс. Параезофагеальні грижі, за яких шлунок зміщується вгору поряд зі стравоходом, трапляються рідше; через ризик защемлення підхід до них може відрізнятися.

Які бувають симптоми?

• Печія: зазвичай після їди, посилюється при нахилі та лежачи.
• Закидання кислого чи гіркого вмісту до рота: особливо вночі.
• Біль або відчуття тиску за грудниною.
• Здуття, швидке насичення, відрижка.

Є й менш відомі прояви, через які пацієнти потрапляють до інших фахівців: хронічний кашель, захриплість, відчуття грудки в горлі, часте покашлювання, ерозія зубної емалі та нічна задишка. Нерідко пацієнт довго спостерігається в отоларинголога чи пульмонолога, перш ніж причиною виявляється рефлюкс.

Тривожні симптоми потребують невідкладної оцінки: утруднене ковтання, біль при ковтанні, ненавмисна втрата ваги, анемія, кров у блювотних масах і чорний стул. Слід памʼятати й про те, що біль у грудях може бути серцевим; уперше виниклий біль оцінюють із кардіологічних позицій, перш ніж повʼязати його з рефлюксом.

Як встановлюють діагноз?

• Ендоскопія (гастроскопія): слизову стравоходу оглядають безпосередньо. Оцінюють ступінь запалення, наявність і розмір грижі, стан шлунка. За потреби беруть біопсію.
• Добова pH-метрія: показує, чи справді кислота потрапляє до стравоходу і чи збігаються епізоди зі скаргами. Має вирішальне значення в кандидатів на операцію з нормальною ендоскопією.
• Манометрія стравоходу: вимірює силу скорочень стравоходу. За виражено слабкої перистальтики повна манжета може призвести до стійкого порушення ковтання, тому тип операції обирають за результатами цього дослідження.
• Рентгеноскопія стравоходу з барієм: за великих гриж показує анатомію та обсяг зміщеного до грудної порожнини шлунка.

Медикаментозне лікування та його межа

Перший щабель — зміна способу життя та препарати, що знижують кислотність (інгібітори протонної помпи). Вони зменшують кислоту і значною мірою знімають печіння, проте не усувають саме закидання. Механічна проблема — послаблений клапан або грижа — залишається.

Ця відмінність пояснює логіку показань до операції: закидання триває навіть за пригніченої кислотності, тому в частини пацієнтів зригування, кашель і захриплість не минають на тлі лікування. Із заходів способу життя доведений ефект мають: зниження надлишкової ваги, відмова від куріння, інтервал щонайменше три години між останнім прийманням їжі та сном, піднятий узголівʼя ліжка й обмеження продуктів, виявлених як провокувальні в конкретної людини.

Коли розглядається операція?

• Збереження скарг попри достатню дозу і тривалість лікування.
• Негайне повернення скарг після відміни препарату в пацієнта, який не бажає приймати їх довічно.
• Переважання симптомів, що не відповідають на пригнічення кислоти: зригування, кашель, захриплість.
• Велика або параезофагеальна грижа.
• Ускладнення: стриктура стравоходу, стравохід Барретта.

Рішення ухвалюють не за одним із цих пунктів окремо, а за сукупністю даних ендоскопії та, за показаннями, pH-метрії й манометрії.

Як виконується операція?

Операція виконується закритим способом, тобто лапароскопічно, і складається з двох основних етапів.

1. Пластика грижі. Зміщену до грудної порожнини частину шлунка повертають до черевної порожнини, а розширений отвір діафрагми ушивають.

2. Фундоплікація. Верхню частину шлунка обгортають навколо нижнього відділу стравоходу, формуючи новий клапан. Повна манжета називається операцією Ніссена, часткова — Тупе. За слабкої перистальтики стравоходу може бути кращою часткова манжета.

Оцінюють і потребу в іншому втручанні під час тієї самої операції. У пацієнтів із тяжким ожирінням і рефлюксом окремо розглядається шлункове шунтування, що вирішує обидва завдання; у цій групі поздовжня резекція шлунка може посилити рефлюкс, тому вибір методу — окрема тема.

Чого очікувати після операції

• Утруднене ковтання: часто в перші тижні, повʼязане з набряком і зазвичай тимчасове. Тому харчування розширюють поступово.
• Скупчення газів і неможливість відрижки: повʼязані з новим клапаном, з часом зменшуються.
• Здуття: можливе в ранньому періоді, регулюється частим дробним харчуванням.

У віддаленому періоді у значної частини пацієнтів потреба в антисекреторних препаратах зникає або помітно знижується. Водночас грижа з роками може рецидивувати; імовірність залежить від її розміру та індивідуальних чинників. Важливі контроль ваги та відмова від навантажень, що підвищують внутрішньочеревний тиск.

Стани, які часто плутають

Печіння в грудях не завжди є рефлюксом. Схожу картину дають серцевий біль, скарги при жовчнокамʼяній хворобі, виразка шлунка та порушення моторики стравоходу. Тому за тривалих чи вперше виниклих скарг потрібна оцінка, а не самодіагностика.

Правове повідомлення. Цей матеріал підготовлено виключно із загальною інформаційною метою. Він не є медичною консультацією, діагнозом або призначенням лікування і не замінює огляд, обстеження та лікування у лікаря. Зміст не має індивідуального характеру і не є рекламою. Не починайте, не змінюйте та не припиняйте лікування на підставі цих відомостей. Щодо будь-якого рішення про ваше здоров'я консультуйтеся зі своїм лікарем; за появи скарг зверніться до медичного закладу. Власник сайту не несе відповідальності за наслідки використання цього матеріалу. Останнє оновлення: 2026-09-01.